>> Фотогалерея

До тепер діють предмети культу греко-католицької релігії

– Архікафедральна церква Святого Юра у Львові – місце спочинку львівських грекокатолицьких біскупів і осіб, особливо для міста заслужених;

- Монастир василіан у Крехові (XVII-XVIII ст.) разом з церквою Святого Миколая і чудотворною іконою Матері Божої Верхратської;

- церква Серця Ісуса в Жовкві з реліквіями мученика за віру ІІ століття н.е. Святого Парфенія;

- церква Різдва Пресвятої Богородиці в Яворові, і багато інших церков, які являють собою історичні пам’ятки в багатьох місцях: такі як Воля Висоцька, Потиліч, Лелехівка, Шкло та інші.

Як особливі пам’ятки, притягають до сеюе увагу дерев’яні грекокатолицькі церкви на польській території Розточчя, в Радружі (XVII ст.), Гребенному (XVII ст.), Волі Вєлькій (XVIIІ ст.) і Белжці (XVIIІ ст.).

До осередків культу римокатолицької релігії слід зарахувати:

- Собор Успення Пресвятої Богородиці у Львові з часу XIV століття – готична будівля з численними каплицями, надмогильними каменями і таблицями заслужених осіб;

- колегіум Святих Мучеників Лаврентія і Станіслава в Жовкві (XVII ст.) з надмогильними каменями засновника, родини Жолкіевськіх і Собєских;

- костел Святих Петра і Павла у Яворові;

- парафіяльний костел Святої Трійці в смт. Івано-Франкове;

- собор Воскресіння Христа і Святого Томаша-Апостола в Замості (XVI ст.) з криптами (зі склепами) засновників міста і їх наступників;

- костел Благовіщення Пресвятої Богородиці з 1627р. В Томашові Любельському з чудотворною іконою Томашівської Матері Божої.

На території Польського Розточчя існують також 3 могутні паломницькі осередки, які притягують багатьох паломників і туристів.

Це святині:

- Святої Богородиці в Красноброді із збереженим монастирем в стилі барокко з 1699р. – відпуст 2 і 15 липня;

- Святого Станіслава в Горечку Костельним з дерев’яним костелом з 1768р. – відпуст 8 травня;

- Святого Антонія Падевського в Радечніцах з монастирем з 1695 року – відпуст 13 червня.

Слідами багатовікової присутності євреїв, які були піддані знищенню під час ІІ світової війни на даній території залишились лише нечисленні синагоги, між іншими – в Жовкві, Немирові, Щебжешині, Тарногроді, Модлібожицях, Юзефові, Цєшанові, Ієлькіх Очах і дві синагоги в Красніку, а також рештки синагоги «Золота Роза» у Львові.
Добре збережену синагогу у Замості останнім часом було передано у Фонд Охорони Єврейської Спадщини, - планується там створення культурно-музейного осередку.
До найбільших і найкраще збережених єврейських цвинтарів слід зарахувати цвинтарі в Щебжешині, Юзефові і Томашові Любельському з відреставрованою цвинтарною каплицею.
Єдина діюча синагога на терені Розточчя занходиться у Львові – «Cori Gold», яка діє з 1924р.
Серед релігійної спадщини Розточчя особливої уваги заслуговує також Вірменський кафедральний собор Успення Пресвятої Богородиці у Львові разом з прилеглими будівлями і численними надмогильними плитами.
На терені Розточчя також діяли і далі діють православні святині. В даний час парафія Святого Миколая в Замості та її філіал в Томашові Любельському. Більше можна дізнатися: http://republika.pl/orthodox.

Візити груп зацікавлених релігійнимидослідженнями
Організовані приїзди так і до тепер є спонтанними і обмежуються здебільшого до приїзду шкільної молоді з Ізраїлю, яка відвідує територію колишнього табору масового знищення в Белжеці, куди нацисти привозили здебільшого євреїв з Галичини. Саме тут було піддано масовому знищенню також євреїв з Відня і теренів Вурцбург у Німеччині. Одначе потенційне Розточчя, як територія толерантного співіснування 3 релігійних визнань (католицизм, грекокатолицизм і юдаїзм) до ІІ світової війни може викликати зацікавлення тим видом культурологічного туризму. Розточчя розміщене на шляху паломництва тисяч Хасидів до Лежайска до могили Раббіна Елімелеха, який помер в 1787р. Перебування на Розточчі можна теж поєднати з відвідуванням красивих і добре збережених синагог в Ланьцуті, і у Влодаві.
елігійна спадщина www.pbase.com/jolka .